Коронавірус змусив чернівецьких педагогів та школярів вчитися по-новому.
Навчання у школах через карантин освітяни усієї України і, зокрема, Чернівців змушені були перенести зі шкільних класів в онлайн. Більшість із подібним варіантом освітнього процесу раніше не стикалася, і це стало навіть своєрідним випробуванням як для тих, хто навчає, так і для тих, хто здобуває знання.
Вчителям доводиться новими методами привертати увагу учнів, бо дистанційно їх важче контролювати. А учням важче зосередитися на навчальному процесі, сидячи вдома, перед монітором комп’ютера.
Учителі вчаться проводити уроки по-новому
Як розповідає Інформаційному агентству АСС начальник міського управління освіти Сергій Мартинюк, деякі вчителі виявилися неготові до нового способу ведення уроків.
“Всі вчителі вміють вести заняття у класі перед дошкою, але не всі виявилися готовими до дистанційного навчання. Мова не про якість навчання – ми не отримували скарг на вчителів від батьків учнів. Як і самі вчителі не почали після запровадження онлайн уроків звільнятися. Проте навантаження та обсяги методичної роботи в них відчутно зросли. Ми моніторимо цей процес і помічаємо такі проблеми“, – каже головний освітянин міста.
За його словами, вчителям тепер доводиться по-іншому готуватися до занять, звикати проводити уроки онлайн, робити більше звітів задля кращого моніторингу тощо.
“Дистанційне навчання є новим явищем для нас. Тому ми змушені постійно перевіряти роботу викладачів – чи отримують належні знання учні під час цього карантину. Через це педагогам доводиться частіше робити звіти про поданий матеріал. Частіше відбуваються тестування учнів, щоби бачити, чи добре вони засвоюють знання. Перевірка тестів також додає вчителям роботи. Ми цікавилися у педагогів, і багато хто з них скаржиться саме на більші обсяги методичної роботи. Не всі виявилися готовими морально та фізично до цього. Проте всі продовжують працювати та звикають до нових особливостей роботи“, – каже Сергій Мартинюк.
Дітям подобається виконувати завдання онлайн
Як розповіла ІА “АСС” викладачка англійської мови Чернівецької гімназії №5 Олеся Яківчик, тривалість онлайн уроку така ж, як і в школі – 45 хвилин. Ще 15 хвилин учням дають на підключення до розмови. Кількість уроків також не відрізняються від шкільної програми. До прикладу, якщо в класу передбачено 3 уроки на тиждень, то й на дистанційному навчанні їх також три. В такому разі проводять два онлайн уроки та одне – на платформі для вивчення англійської мови.
“У нашій гімназії ми й раніше вдавалися до дистанційних занять. Зокрема, практикували інтерактивні уроки на одній з онлайн платформ. Тому і я, і діти звикли до такої роботи. Труднощів у нас не виникає. Дітям подобається. В чому полягає різниця між онлайн уроком та заняттям на платформі? Онлайн урок – подібний до шкільного, лише дистанційний. А заняття на платформі передбачає інтерактивні завдання в одному з інтернет-додатків для вивчення англійської мови. Діти особливо полюбляють саме такі уроки“, – розповідає Олеся Яківчик.
Без учителів нам не впоратися!
Своєю чергою, головна редакторка та мама шестикласника Ольга Камська-Ополоник, каже, що раніше батьки та їхні діти не були знайомі з дистанційним навчання. Як правило, під час тижневого карантину через грип щороку дітям на сайті школи писали завдання, які вчителі перевіряли після повернення до школи. Та пандемія коронавірусу змусила учнів, вчителів та батьків підлаштовуватися до нових обставин. Як з’ясувалося, найголовніше в такому випадку – ініціатива вчителів.
“Спостерігаючи за сином, точно можу сказати: дітям дуже цікаво все, що можна робити онлайн. Тому ті ж тести з математики чи англійської мови в онлайн форматі робляться швидко та якісно. Тоді як виконання письмової роботи в зошиті завжди триває довше“, – каже Ольга Камська-Ополоник.
За словами Ольги, на початку карантину вчителі дали завдання, які діти писали в зошиті. Коли карантин продовжили до 3 квітня, всі зрозуміли, що виконання цих завдань треба контролювати. Тому викладачі створили групи у вайбері та вказали адреси своїх електронних скриньок. Діти фотографували виконані завдання і скидали вчителям. Більш креативні педагоги почали проводити дистанційні уроки онлайн та виконувати тести.
“Раз на тиждень син отримує тести з історії, української мови та літератури, зарубіжної літератури, географії, математики, які виконує онлайн, одразу бачить свій результат.
Звісно, найкращий результат бачу з тих предметів, де вчителі через спеціальний додаток проводять дистанційні уроки. По-перше, пояснення вчителя неможливо замінити жодним гаджетом. По-друге, вони нарешті мають змогу бачити та чути один одного – а це спілкування, якого так бракує на карантині! – каже Ольга. – Крім того, під час такого уроку дитина має змогу, наприклад, погладити свого песика чи показати книжку, яку читає. Вчителька не робить зауважень, а просить розповісти й озвучити все англійською мовою”.
Важче, каже мама шестикласника, з тими предметами, де немає взаємодії з вчителем. Коли даються завдання і вивчення тем самостійно, а потім тільки перевіряється виконана робота. Тут батькам доводиться перепрофільовуватися на педагога, а це не так вже й просто.
“Гадаю, такі уроки навряд чи принесуть гарний результат. Як би нам всім не було важко, карантин вимагає адаптації до нових реалій, до опанування нових форм роботи між вчителями та дітьми. Прикро, що не всі це розуміють, – каже Ольга Камська-Ополоник. – Ми, батьки, своєю чергою, допомагаємо, наскільки можемо, і дітям, і вчителям. Проте, зрозуміло, ми ніколи не зможемо замінити педагога та майстерно пояснити теми одразу з кількох предметів. Тому без учителів – нам не впоратися”.
Автор: Олександр ЮХИМЕЦЬ
Джерело: АСС